Православна віра і пантеон слов'янських Богів

Цей пост присвячений Слов'янській Православній Вірі, незаслужено забутій, але при цьому постійно присутній в нашому повсякденному житті. Спершу давайте спробуємо розібратися, що ж таке ПРАВОСЛАВ'Я.

Наші Предки ділили всесвіт на чотири Світи: ЯВЬ, НАВЬ, СЛАВЬ і ПРАВЬ.

Світ Яві - це наш проявлений, фізичний щільний світ, що відчувається органами чуття.

Світ Наві - це тонкий світ, світ померлих і духів.

Слов'яни розрізняли Навь на СВІТЛУ і ТЕМНУ:

у Світлій Нави знаходилися душі наших Предків, а в темній - Біси.

Якщо скласти схему, то Темна Навь знаходиться внизу, Світла Навь згори, а Світ Дійсності був як рубіж між Темною і Світлою Нав'ю.

Раніше ми Предків славили, тому Світлу Навь називали ще Світом Славі.

СВІТ СЛАВІ - це Світ Предків (Світла Навь).

Але у відмінності від сучасної системи, в слов'янській Світла Навь охоплює Астральний і Ментальний Світ, а вже над ним Світ Праві.

СВІТ ПРАВІ - це Світ Богів.

Звідси робимо висновок:

ЯВЬ - Світ людей і живих істот;

НАВЬ - Світ духів, душ і бісів;

СЛАВ - Світ Предків і Покровителів;

ПРАВ - Світ Богів.

НА ЗАМІТКУ:

НЕБО і НЕБЕСА абсолютно різні поняття і мають такі ж різні значення.

НЕБО - НЕМАЄ БОГА (це Темна Навь), НЕБЕСА - НЕМАЄ БІСА (це Світ Слави і Світ Прави).

Тепер давайте трішки зупинимося на православних хрестах. Це просто необхідно. Якщо ми наберемо в пошуковій системі "Православні хрести" і дуже уважно подивимося, то побачимо, що на кінцях хрестів зображаються карткові масті.

Чому?

Тому що:

"Явь" - явлений світ нам, що відповідає нашому тілу.

"Навь" - світ прототипної матерії, світ світового "ефіру", в якому є все і це усе у явному світі придбаває щільніший стан.

"Правь" - світ інформації, форм, правил Всесвіту, знань.

"Славь" - світ сили, світ енергії.

ПРИКЛАД:

Mы узяли ручку і написали щось.

Світ "Славі" - це сила, яка дозволила узяти ручку і виконати з нею якісь дії.

Світ "Праві" - це значення того, що ми робимо.

Світ "Наві" - це аркуш паперу.

Світ "Яві" - це те, що ми написали на листі.

І усе це має сенс тільки тоді, коли взаємодіє. Православний хрест тому і є хрестом, що символічно показує з'єднання усіх складових всесвіту, в точці перетину прямих.

Тобто "Правь" і "Славб" знаходяться на одній осі, а "Навь" і "Явь" - на іншій.

На православному хресті "НАВЬ" позначається знаком "трефі" або "хрести", у вигляді трьох кругів. Два круги внизу, один згори і вони пов'язані деаметральными прямими. А уся конструкція знаходиться на основі.

Це схематичне зображення прото-материи, або Ефіру.

Прото-матерія складається з елементарних часток, що складаються з самих себе, мають зв'язок. Цей зв'язок виражений в пересічних прямих. Ефір має основу, тобто ким те (чим те) "народжений". Основа - це "ніжка" у "хрести".

"СЛАВЬ" - це "Бубна", має форму ромба. Ромб в перекладі із старогрецького означає Бубон (музичний інструмент).

Чому ромб означає круглий музичний інструмент?

Уся справа в сакральній геометрії. Бубон - це інструмент для окультних ритуалів. Він має внутрішню силу, людина, що має знання, здатна її проявити.

"ПРАВЬ" - має зображення "серця", називається "чирва". Назву "Чирва" має буква в старослов'янській Глаголиці. Означає "черв'як", "людина", "проникаюча" (проникаюча черв'яком людина).

Чому символ серця так виглядає?

Якщо побудувати дві прямокутні спіралі Фібоначі певним чином (одну "чоловічу", іншу "жіночу"), то вийде символ "серце", тільки прямокутне (кому цікаво, дивитеся сакральну геометрію).

Спосіб побудови знаку "чирва", назва і приналежність символу до Світу Прави говорить про головне знання. Єдність, Любов, є основою знання, основою "чирва", основою людини.

"Явь" - це явлена мить життя, має символ "Піка", представляє з себе три частини, по одній від кожного світу. Від "Наві" основа, "ніжка Наві". Від "Праві" два півкола, що лежать на основі "Наві".

Піка - це вершина, це гостріше, символ нашого світу, символ часу (мить).

До речі, гральні карти мають дуже глибокі сакральні корені. Обізнаній людині вони можуть розповісти багато цікавого.

Тепер перейдемо до ПРАВОСЛАВ'Я.

Спершу розберемо значення слова "ПРАВЬ" і "СЛАВА", що лежать в основі поняття Православ'я. Споконвічно слов'янське слова "Прав" лягло в основу таких слів як: сПРАВедливый, Правда, Правило, Праведник, Правитель. Отже, слова, які мають корінь "прав", пов'язані з Богом. Прадавня віра в Прав ніколи і нікуди не зникала.

Слов'яни так і не прийняли повністю чужевірья. Тому інородці, підмінивши поняття і присвоївши традиційні назви і обряди, підганяють їх під власне віровчення.

Так, наш Бог Сварог став Саваофов, Велика Матінка Лада стала просто Богоматір, від багатьох імен Велеса залишилися тільки Василь і Власий, Перуна перейменували в Іллю, але залишили Громовержцем, від Даждьбога залишився тільки епітет Син Божий, Свентовита перетворили на Святий Витаючи і т.д.т.п.

Але як би важко не було, Роди Волхвів берегли Віру в незмінному вигляді, знаючи, що настає Час Відродження. Друга складова словосполучення Православ'я - "Слава" - це ім'я Богині, яка супроводжує в Небо, а потім в Небеса, гідних воїнів, загиблих у бою.

Богиня Слава (Червона Зоря) - цей прояв Великої Матері Лади. Слава утілює собою шлях, заповіданий Слов'янам Рідними Богами, і є вираженням нашої Віри, тому ми звемо себе Слов'янами. Зміст поняття "Православ'я" дослівно розуміється як "Прави славление", а мировозренчески, глибинно, як "Правити у Світ Вищих Богів".

Саме у такому розумінні вживається у Слов'ян слово "Православ'я".

Виникає питання: а звідки взялося "православне християнство"?

Літописи 10 - 14 в.в. свідчать, що християнство прийшло на Русь з Греції під назвою "Віра Христова", "Нова Віра", "грецька віра", а найчастіше - "Правовірна Віра Християнська".

Уперше слово "православ'я" трапляється у християнської церкви в "Посланні митрополита Фотія Псковського" приблизно в 1410 - 1417 г.г., тобто через 422 роки після приходу християнства на Русь.

А словосполучення "православне християнство" і того пізніше - в Псковському першому літописі, датованому 1450 роком, через 462 роки після хрещення Русі. Це викликає як мінімум здивування! Виходячи з неспростовних фактів, підтверджених документами, написаними ченцями і ієреями, "Православною" християнська церква на Русі стала лише приблизно 600 років тому. 422 роки вона називалася "правовірною". І ще один факт: грецьке слово "ортодоксія" в перекладі означає "правовірність". "Ортос" - "правильне", "пряме", "доксос" - "думка", "переконання", "віра". Саме по цьому у Західному світі християн східного обряду звуть "ортодокси".

Церковний переклад "ортодоксія" як православ'я абсолютно невірний, тому що слово "слава" по-грецьки вимовляється як "кюдос", звідси назва древнього міста Кидония на острові Кріт, яке переводиться як "Славне".

По цьому, якщо східна церква вважає себе "Православним", то саме віросповідання повинне іменуватися як мінімум "ортокюдос". У 16 столітті, після захоплення Русинських земель Польщею, правовірна християнська церква опинилася в жорстокій боротьбі з римо-католицизмом.

Потім, шукаючи собі опору, церква прийшла до єдиного рятівного виходу - частково перейняти ведичні духовні звичаї у Русів.

В першу чергу вони перетворили "правовірну віру християнську" на "святе православ'я". А потім прийняли ведичні обыяаи (як свої писанки), Культ Предків, Зелені Святки, Купальские Святків, покров, Калиту, Коляду, Стречу (Стрітення) і інші.

Ну а тепер перейдемо до Слов'янського пантеону Богів.

Слов'янський пантеон Богів ділиться на Світлих і Темних Богів.

Світлих Богів завжди славили, а Темних - шанували, але не славили, оскільки Слов'яни вважали себе родом світлим - онуками Даждьбога.

Але розуміння важливості різних сил всесвіту примушувало наших Предків шанобливо відноситися і до темних сил. Річ у тому, що Темні Боги - теж частина Рода Всевишнього і тому усі їх діяння погоджені зі Світлими Богами і спрямовані на збереження рівноваги у Всесвіті.

Якщо людина живе по КОНУ, cучансе вираз згідно із законом в корні невірний, оскільки людина живе ЗА КОНОМ, тобто не за правилами, він встав на шлях КРИВДИ (кривий шлях), а не ПРАВДИ (праведний шлях), то Світлі Боги йому допомагають. Якщо ж людина стала на шлях КРИВДИ, то він стикається віч-на-віч з Темними Богами, які примушують його одуматися, усвідомити свою кривду і повернутися на шлях ПРАВДИ. Темні Боги - це зворотна сторона Світлих Богів.

Нарпиклад:

ДОЛЯ - НЕДОЛЯ,

ЛАДА-БОГОРОДИЦЯ, що дає любов і життя

і МАРА - Богиня Смерті.

Ось це і називається ЄДНІСТЮ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ.